юродивий


юродивий
-а, -е.
1) Психічно хворий; божевільний. || у знач. ім. юроди́вий, -вого, ч.; юроди́ва, -вої, ж. Психічно хвора, божевільна людина.
2) у знач. ім. юроди́вий, -вого, ч.; юроди́ва, -вої, ж. Жебрак, божевільний, що має дар віщуна.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.